Помітивши на знімальному майданчику одну з найяскравіших учасниць другого сезону реаліті, ми не могли не розпитати модель про її кар’єрні успіхи та враження про життя за океаном

Арина щойно повернулася до України з піврічної поїздки в Америку. Які подіуми та вершини їй підкорилися? Яке враження справили на неї нові учасники? І чому вона ніколи б не будувала стосунків із хлопцем-моделлю

– Арино, з поверненням додому! Що відчуваєш, прилетівши у рідні місця з такої тривалої подорожі?

– Коли літак приземлився в Україні, я вперше в житті плакала від щастя! І найголосніше аплодувала пілоту під час посадки. Дуже скучила за друзями і батьками. Увімкнувши телефон в аеропорту, одразу ж отримала повідомлення від Сергія Нікітюка про майбутні кілька зйомок у Києві. Тож довго відпочивати мені тут не вдасться (усміхається).

– Як ти опинилася на знімальному майданчику «Топ-моделі по-українськи»?

– Я підтримую хороші стосунки з командою проекту. Прилетівши, просто написала керівнику проекту Андрію Оленичу, що хотіла б приїхати у гості. І мене запросили на зйомку.

18289888_1036356129834040_1109311004_o

– Бачила учасників нового сезону? Як враження?

– Так, вони відразу почали викрикувати, що підписані на мене у соціальних мережах, і стежать за моєю кар’єрою. Приємно бути прикладом (усміхається). Усі хлопці дуже милі. Дівчат не змогла роздивитися за яскравими образами.

– Що думаєш про те, що тепер за звання «Топ-модель по-українськи» на рівних змагаються хлопці і дівчата?

– Це дуже круто! У роботі мені часто доводиться жити з хлопцями в модельних апартаментах. Не в одній кімнаті, звісно. Та ми часто перетиналися за сніданком або вечерею. Спілкувалися, проводили разом час. Дівчата мають бути готові, що в моделінгу їх чекає не лише жіноча конкуренція, а й чоловіча теж. Єдине, чого б я сама ніколи не зробила, і не радила дівчаткам, так це заводити стосунки з хлопцем-моделлю. Вони красиві, самозакохані, і користуються цим. Винятком може стати лише той, хто не змінює дівчат, як рукавички, і не поводиться так, ніби він – останній мужик на Землі.

– В Україні існує стереотип щодо того, що модель більше жіноча професія…

– О, безумовно, це неправда! Хлопці так само затребувані, як і дівчата. Під час Тижнів моди у Нью-Йорку, Мілані, Парижі, Лондоні чоловіки-моделі «ходять» у показах на рівних із дівчатами. Більше того, є чоловічі Тижні моди, де задіяні тільки хлопці!

– На проекті хлопці хвилюються, що іноді виглядають, на їхню думку, недостатньо мужньо. З побоюванням ставляться до змін в образах: стрижок, фарбування волосся, депіляції, екстравагантних костюмів.

– Дуже даремно, проект якраз підготує їх до реальної роботи. Хлопець має бути готовий до того, що його можуть попросити змінити образ. Пофарбувати, постригти або наростити волосся. Поголити ноги, руки, груди або навіть збрити брови. Звісно, у нього питають згоди перед підписанням контракту. Як це може відбуватися? Приходить красивий хлопець на кастинг, наприклад, до Каньє Веста. І йому кажуть: «Ти дуже класний, але твої кучері нам не підходять. Ми пофарбуємо їх у білий, або поголимо». Якщо він на одному кастингу скаже: «Стригти волосся – це для мене занадто», на другому: «Вставити лінзи? До цього я не готовий», то на третій його вже ніхто не покличе. Такі реалії.

18297011_1036356113167375_1463067046_o

– Розкажи, де встигла побувати за ці півроку?

– Працювала в Кореї, а потім у Штатах – Лос-Анджелес, Нью-Йорк, після полетіла до Південної Америки, в Перу. Там була зйомка для обкладинки «Подіум» і Harper’s Bazaar. Це був шалений час. П’ять перельотів за тиждень! Один день знімали в пустелі, де вся команда обгоріла на сонці. У цьому стані наступного дня полетіли в Куско. Це місто в Андах, Південна Америка. Воно знаходиться на висоті близько 4 тис. метрів над рівнем моря! Там у всіх нас почалася «гірська» хвороба. Це коли організму не вистачає кисню. Щоб почуватися краще, доводилося приймати спеціальні таблетки, їсти місцеві екзотичні фрукти й пити чай із листя коки. До слова, він там цілком легально продається на будь-якому ринку. І його вплив на організм нічим не відрізняється від звичайного чаю. Ще ми побували в Мачу-Пікчу – це теж старовинне Південно-Американське місто. Неймовірно красиве місце, просто подих захоплює! Його називають містом у хмарах. Переживши цей тиждень подолання божевільних відстаней і вершин, я повернулася у Нью-Йорк і працювала там. А напередодні відльоту в Україну злітала на тиждень на відпочинок.

– Чим відрізняється життя в Україні і США?

– У нас дуже різний менталітет. Американці справді завжди тобі усміхаються. Щойно заходиш у магазин або ресторан, як вже чуєш привітне: «Hi! How are you? »Чомусь багато хто це плутає з лицемірством. Спершу я теж так думала, і для мене це здавалося трохи дивним. Та потім зрозуміла, що вони просто так виховані. У них це – знак ввічливості. Зате зіткнутися з грубістю або непрофесійністю у сфері обслуговування там – велика рідкість. До цього швидко звикаєш. Прилетівши до Києва, я пішла з другом у ресторан. Нас ніхто не зустрів, не запропонував столик, ми дуже довго чекали меню. Це засмучує. Нам є чого повчитися в американців у цьому плані.

– Ти чудово виглядаєш! Поділися секретом, як підтримуєш форму?

– Між нами, дівчатками, зараз я не у найкращій формі. Трохи набрала вагу через постійні стреси і дуже насичений графік. Складно було нормально харчуватися. Але в мене є свої правила, дотримуючись яких я швидко приходжу у форму. Пити багато води. Не вживати сіль. Намагатися їсти менше масла. І часто їсти білок: м’ясо та яйця. За ці півроку я повністю відмовилася від цукру. Іноді заміняю його медом. Хоча раніше пила дуже солодкий чай. Тільки каву можу трохи підсолодити. Постійно ношу з собою судочки з їжею. Можу їсти де завгодно: у метро, на ходу, на кастингу. Треба просто підібрати найбільш підходящу для себе дієту, і дотримуватися її постійно.

, , , , ,